Весільна фата. Історія, традиції, вірування

Фата – набагато давніший символ весілля, ніж колір весільного плаття. Римські наречені носили фату ще 2000 років тому. А за часів хрестових походів і до Європи прийшла традиція одягати фату. У всіх народів фата грала захисну функцію: захищала від поглядів заздрісників, чиї погані очі могли зурочити молоду; оберігала її від злих духів.

Весільний салон Рівне

Тому перші фати в історії людства були з щільної, непрозорої матерії, і повністю закривали обличчя нареченої не тільки від сторонніх очей, але й від закоханих поглядів майбутнього чоловіка.

Пізніше її почали шити із прозорого шовку і мережива, щоб показати дівчину у всій красі і фата була покликана додати шарму і вишуканості, а не приховувати наречену.

Крім того, раніше фата вважалася показником влади чоловіка над жінкою, тобто знак приналежності її до статусу заміжньої, символ скромності і підлеглого стану. З моменту народження дівчина знаходиться під заступництвом своїх батьків, а виходячи заміж, вона звільняє їх від обов’язку її утримувати і повністю перекладає цю відповідальність на чоловіка.

Але, якщо у функціональній частині фати всі народи більш-менш одностайні, то зовнішній вигляд сильно відрізнявся. У Греції, наприклад, фата була жовтого кольору, а стародавні римлянки носили червону фату. На Україні взагалі фати, як такої не було, наречену одягали у весільний віночок. А в ранніх єврейських обрядах наречена підносилася нареченому з ніг до голови загорнута у білосніжне покривало, яке не знімалося до кінця церемонії. У XI-XII ст. єврейки, гречанки і римлянки прикрашали свої прекрасні голівки вуалями різних кольорів, розшиті золотими та срібними нитками.

Довжина фати традиційно була до п’ят, що теж символізувало повне підпорядкування, залежність жінки від чоловіка. На багато пізніше з’явилися всілякі варіанти, від коротеньких вуальок до багатоярусних хмар фати

А в XV столітті в Європу прийшла мода на гострі капелюхи в готичному стилі з довгою вуаллю до п’ят, яка була схожа на фату. Кожна епоха додавала щось нове у вигляд весільної фати. Першою американкою, що одягла довгу фату з найтоньшого мережива, була Неллі Кустіс, наречена майора Лоренса Льюїса, що був правою рукою президента Вашингтона. І зробила вона це тому, що одного разу майбутній наречений побачивши силует Неллі у вікні за мереживною фіранкою, довго захоплювався її ангельською красою.
Традиції різних країн, коли відкривати обличчя і знімати фату.

Традиційно, вперше наречена відкривала обличчя після офіційної церемонії, для поцілунку з нареченим. Також обличчя має бути відкритим під час вінчання у церкві – «щоб бути відкритою перед Богом»

Щодо зняття фати, існує багато різних традицій.

Так як в давнину фата була показником підлеглості, то при її знятті наречена могла показати, як вона себе хоче поставити в новій родині – якщо наречена дозволяє зняти фату чоловікові або свекрусі – це означає, що вона згодна підкоритися новій родині. Якщо ж наречена знімає фату самостійно, то вона прагне до незалежності, до рівноправних відносин з чоловіком.

Десь вважалося, що знімати фату може тільки чоловік після шлюбної церемонії.

За російським звичаєм фату знімали перед виходом молодих із залу і передавали подрузі, але тепер ця тралиція застаріла, зараз, з тою ж ціллю кидають букет.

У Білорусії звичай такий: фату з нареченої знімає свекруха. Після того як фата знята, нареченій пов’язують голову хусткою після чого, вона прощається зі своїми незаміжніми подругами в ритуальному танці, прикриваючи подругам голову весільною фатою. Обряд символізує перехід з дівоцтва в доросле життя і наречена визнається мамою нареченного, повнокровною господинею в будинку молодят. Обряд дуже красивий і зворушливий. Раніше вважалося, що чим більше сліз проллється на цьому обряді, тим менше їх буде в сімейному житті, і саме з цього обряду оцінювали весілля. Хоча, зараз бувають різні варіанти цього звичаю – наприклад, фату може знімати чоловік, витягаючи шпильки, якими вона прикріплена. На кожну шпильку він повинен виголосити комплімент своїй новоявленій дружині, після чого наречена одягає зняту фату незаміжній подрузі, щоб та швидше вийшла заміж. Або ж фату знімає мати нареченої, ніби проводжаючи свою дочку в заміжне життя власними руками.

У Молдові такий самий звичай, як і в Білорусії, тільки тут він прийняв ігрову форму. Обряд відбувається в кінці вечора, причому наречена повинна проігнорувати перші спроби свекрухи зняти з неї фату, тобто відвертати її руку від своєї голови. Такий звичай вчить невістку умінню постояти за себе в новій родині. І тільки перед третьою спробою свекруха, щоб задобрити дружину сина, обов’язково дарує їй золоту прикрасу. Тоді вже наречена може змилувався й дозволити зняти з себе фату. Так має бути згідно традицій.

Часто фату знімає не свекруха і не мама, а подруга-свідок нареченої. Свідків беруть тільки заміжніх (називають «нанашамі»), і саме вони зустрічають молодих в новому сімейному житті.

У Словаччині, за традицією, садять на стільці нареченного, наречену і їх батьків, приходять заміжні жінки в національних костюмах, співають пісні про те, що наречена вже не дівчина, а жінка. Знімають фату і пов’язують її хусточкою, процес дуже зворушливий. Після цього наречена з нареченим просять батьків відпустити їх у життя, потім їх руки перев’язують ще одною хусткою пов’язуючи до кінця життя.

На Україні ж один з найбільш древніх і красивих українських весільних обрядів – розплітання нареченої. В кінці свята знімали не фату, а весільний віночок з стрічками і розплітали дівочі коси (звідси назва обряду).

У Латвії, зазвичай після опівночі, знімають нареченій фату, в цей час гості зі свічками співають пісню або просто стоять в колі, а потім нареченій надягають фартушок і косинку, а нареченому дають трубку або сигару, на знак того, що у них почалося справжнє сімейне життя.

Легенди і вірування
В одного з Балканських народів є цікава легенда – Вважається, що жінка носить головний убір тому, що у її волоссі живе чарівна сила, і якщо вона ходить без головного убору, то ця сила загубиться.
Вважалося, що після весілля наречена повинна зберігати фату все життя, як оберіг шлюбу.
Не можна користуватися чужою фатою, брати напрокат, так як вона несе в собі велику енергетику.
Також, ні за яких умов не можна продавати, дарувати і викидати фату.
А ще, фатою можна вкривати коляску з немовлям, щоб не наврочили. До того ж, кажуть, дитина швидко заспокоюється і перестає плакати, якщо його вкрити весільною фатою.
Існує звичай одягати фату матері, якщо у неї був вдалий шлюб.

Фотограф і відеооператор Рівне на весілля:

• відеозйомка весілля, фотозйомка Lovestory, fashion, фотосесія, кліп
• архітектурна фотозйомка, інтер'єри
• предметна фотозйомка, зйомка реклами
• фото відеозйомка свят в дитячому садку
• професійна фото відеозйомка корпоратива
• відеозйомка на випускний, вечірки, день народження у м. Київ, Рівне, Луцьк, Львів.