Сімейне законодавство: права подружжя і умови вступу до шлюбу.

Сім'я – це маленький соціальний феномен, суспільство в суспільстві, де є свої права і обов’язки. Держава складається з повноцінних, розвинутих і культурно-освічених сімей. Таким чином, можна сказати, що міцна родина є запорукою міцної держави. І напевне тому, вже на самому початку, при створенні сім'ї, а по-іншому шлюбу, значна роль відводиться державі. Саме держава, наприклад, регламентує, кому і коли дозволяється створювати сім'ю. Держава також обумовлює права і обов'язки членів родини. Всі ці норми висвітлено в Сімейному Кодексі України.

Права та обов'язки подружжя
ВИТЯГ ІЗ СІМЕЙНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Глава 3. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 21. Поняття шлюбу
1. Шлюбом є сiмейний союз жiнки та чоловiка, зареєстрований у державному органi реєстрацiї актiв цивiльного стану.

2. Проживання однiєю сiм’єю жiнки та чоловiка без шлюбу не є пiдставою для виникнення у них прав та обов’язкiв подружжя.

3. Релiгiйний обряд шлюбу не є пiдставою для виникнення у жiнки та чоловiка прав та обов’язкiв подружжя, крiм випадкiв, коли релiгiйний обряд шлюбу вiдбувся до створення або вiдновлення державних органiв реєстрацiї актiв цивiльного стану.

Стаття 22. Шлюбний вiк
1. Шлюбний вiк для жiнки встановлюється у сiмнадцять, а для чоловiка — у вiсiмнадцять рокiв.

2. Особи, якi бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного вiку на день реєстрацiї шлюбу.

Стаття 23. Право на шлюб
1. Право на шлюб мають особи, якi досягли шлюбного вiку.

2. За заявою особи, яка досягла чотирнадцяти рокiв, за рiшенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це вiдповiдає її iнтересам.

Стаття 24. Добровільність шлюбу
1. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

2. Реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з особою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій i (або) не могла керувати ними, має наслідки, встановлень статтями 38—40 цього Кодексу.

Стаття 25. Одношлюбність
1. Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.

2. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

Стаття 26. Особи, які не можуть перебувати у шлюбi між собою
1. У шлюбi мiж собою не можуть перебувати особи, якi є родичами прямої лiнiї спорiднення.

2. У шлюбi мiж собою не можуть перебувати рiднi (повнорiднi, неповнорiднi) брат i сестра. Повнорiдними є брати i сестри, якi мають спiльних батькiв. Неповнорiдними є брати i сестри, якi мають спiльну матiр або спiльного батька.

3. У шлюбi мiж собою не можуть перебувати двоюрiднi брат та сестра, рiднi тiтка, дядько та племiнник, племiнниця.

4. За рiшенням суду може бути надане право на шлюб мiж рiдною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також мiж дiтьми, якi були усиновленi ним.

5. У шлюбi мiж собою не можуть бути усиновлювач та усиновлена ним дитина.

Шлюб мiж усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разi скасування усиновлення.

Глава 4. ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ШЛЮБУ
Стаття 27. Значення державної реєстрацiї шлюбу
1. Державна реєстрацiя шлюбу встановлена для забезпечення стабiльностi вiдносин мiж жiнкою та чоловiком, охорони прав та iнтересiв подружжя, їхнiх дiтей, а також в iнтересах держави та суспiльства.

2. Державна реєстрацiя шлюбу проводиться урочисто.

3. Державна реєстрацiя шлюбу засвiдчується Свiдоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України.

Стаття 28. Заява про реєстрацiю шлюбу
1. Заява про реєстрацiю шлюбу подається жiнкою та чоловiком до будь-якого державного органу реєстрацiї актiв цивiльного стану за їхнiм вибором.

2. Заява про реєстрацiю шлюбу подається жiнкою та чоловiком особисто.

3. Якщо жiнка i (або) чоловiк не можуть через поважнi причини особисто подати заяву про реєстрацiю шлюбу до державного органу реєстрацiї актiв цивiльного стану, таку заяву, нотарiально засвiдчену, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають бути нотарiально засвiдченi.

4. Якщо реєстрацiя шлюбу у визначений день не вiдбулася, заява про реєстрацiю шлюбу втрачає чиннiсть пiсля спливу трьох мiсяцiв вiд дня її подання.

Стаття 29. Ознайомлення осiб, якi подали заяву про реєстрацiю шлюбу, з їхнiми правами та обов’язками
1. Орган державної реєстрацiї актiв цивiльного стану зобов’язаний ознайомити осiб, якi подали заяву про реєстрацiю шлюбу, з їхнiми правами та обов’язками як майбутнiх подружжя i батькiв та попередити про вiдповiдальнiсть за приховання перешкод до реєстрацiї шлюбу.

Стаття 30. Взаємна обiзнанiсть осiб, якi подали заяву про реєстрацiю шлюбу, про стан здоров’я
1. Особи, якi подали заяву про реєстрацiю шлюбу, повиннi повiдомити одна одну про стан свого здоров’я.

2. Держава забезпечує створення умов для медичного обстеження осiб, якi подали заяву про реєстрацiю шлюбу.

3. Порядок здiйснення медичного обстеження осiб, якi подали заяву про реєстрацiю шлюбу, встановлює Кабiнет Мiнiстрiв України.

4. Результати медичного обстеження є таємницею i повiдомляються лише особам, якi подали заяву про реєстрацiю шлюбу.

5. Приховання тяжкої хвороби, а також хвороби, небезпечної для другого з подружжя, їхнiх нащадкiв, може бути пiдставою для визнання шлюбу недiйсним.

Реєстрація шлюбного договору
Стаття 92. Право на укладення шлюбного договору
1. Шлюбний договiр може бути укладено особами, якi подали заяву про реєстрацiю шлюбу, а також подружжям.

2. На укладення шлюбного договору до реєстрацiї шлюбу, якщо його стороною є неповнолiтня особа, потрiбна письмова згода її батькiв або пiклувальника, засвiдчена нотарiусом.

Стаття 93. Змiст шлюбного договору
1. Шлюбним договором регулюються майновi вiдносини мiж подружжям, визначаються їхнi майновi права та обов’язки.

2. Шлюбним договором можуть бути визначенi майновi права та обов’язки подружжя як батькiв.

3. Шлюбний договiр не може регулювати особистi вiдносини подружжя, а також особистi вiдносини мiж ними та дiтьми.

4. Шлюбний договiр не може зменшувати обсягу прав дитини, якi встановленi цим Кодексом, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигiдне матерiальне становище.

5. За шлюбним договором не може передаватися у власнiсть одному з подружжя нерухоме майно та iнше майно, право на яке пiдлягає державнiй реєстрацiї.

Стаття 94. Форма шлюбного договору
1. Шлюбний договiр укладається у письмовiй формi i нотарiально посвiдчується.

Стаття 95. Початок дiї шлюбного договору
1. Якщо шлюбний договiр укладено до реєстрацiї шлюбу, вiн набирає чинностi у день реєстрацiї шлюбу.

2. Якщо шлюбний договiр укладено подружжям, вiн набирає чинностi у день його нотарiального посвiдчення.

Стаття 96. Строк дiї шлюбного договору
1. У шлюбному договорi може бути встановлено загальний строк його дiї, а також строки тривалостi окремих прав та обов’язкiв.

2. У шлюбному договорi може бути встановлена чиннiсть договору або окремих його умов i пiсля припинення шлюбу.

Стаття 97. Визначення у шлюбному договорi правового режиму майна
1. У шлюбному договорi може бути визначене майно, яке дружина, чоловiк передає для використання на спiльнi потреби сiм’ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацiєю шлюбу.

2. Сторони можуть домовитися про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статтi 60 цього Кодексу i вважати його спiльною частковою власнiстю або особистою приватною власнiстю кожного з них.

3. Сторони можуть домовитися про можливий порядок подiлу майна, у тому числi i в разi розiрвання шлюбу.

4. У шлюбному договорi сторони можуть передбачити використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхнiх дiтей, а також iнших осiб.

5. Сторони можуть включити до шлюбного договору будь-якi iншi умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспiльства.

Стаття 98. Визначення у шлюбному договорi порядку користування житлом
1. Якщо у зв’язку з укладенням шлюбу один iз подружжя вселяється в житлове примiщення, яке належить другому з подружжя, сторони у шлюбному договорi можуть домовитися про порядок користування ним. Подружжя може домовитися про звiльнення житлового примiщення тим з подружжя, хто вселився в нього, в разi розiрвання шлюбу, з виплатою грошової компенсацiї або без неї.

2. Сторони можуть домовитися про проживання у житловому примiщеннi, яке належить одному з них чи є їхньою спiльною власнiстю, їхнiх родичiв.

Стаття 99. Визначення у шлюбному договорi права на утримання
1. Сторони можуть домовитися про надання утримання одному з подружжя незалежно вiд непрацездатностi та потреби у матерiальнiй допомозi на умовах, визначених шлюбним договором.

2. Якщо у шлюбному договорi визначенi умови, розмiр та строки виплати алiментiв, то в разi невиконання одним iз подружжя свого обов’язку за договором алiменти можуть стягуватися на пiдставi виконавчого напису нотарiуса.

3. Шлюбним договором може бути встановлена можливiсть припинення права на утримання одного з подружжя у зв’язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсацiї.

Стаття 100. Змiна умов шлюбного договору
1. Одностороння змiна умов шлюбного договору не допускається.

2. Шлюбний договiр може бути змiнено подружжям. Угода про змiну шлюбного договору нотарiально посвiдчується.

3. На вимогу одного з подружжя шлюбний договiр за рiшенням суду може бути змiнений, якщо цього вимагають його iнтереси, iнтереси дiтей, а також непрацездатних повнолiтнiх дочки, сина, що мають iстотне значення.

Стаття 101. Право на вiдмову вiд шлюбного договору
1. Подружжя має право вiдмовитися вiд шлюбного договору.

Права та обов’язки, встановленi шлюбним договором, припиняються в день подання до нотарiуса заяви про вiдмову вiд нього.

Стаття 102. Розiрвання шлюбного договору
1. На вимогу одного з подружжя шлюбний договiр може бути розiрваний за рiшенням суду з пiдстав, що мають iстотне значення, зокрема в разi неможливостi його виконання.

Стаття 103. Визнання шлюбного договору недiйсним
1. Шлюбний договiр на вимогу одного з подружжя або iншої особи, права та iнтереси якої цим договором порушенi, може бути визнаний недiйсним за рiшенням суду з пiдстав, встановлених Цивiльним кодексом України.

Умови вступу до шлюбу
Законодавство про шлюб покликане сприяти шлюбові як вільному і рівноправному союзові жінки і чоловіка, спрямованого на утворення сім'ї, а тому в законі встановлені вимоги, яких необхідно дотримуватися, коли чоловік і жінка вирішили укласти шлюб. Такі вимоги називають умовами укладення шлюбу. У ст.15 Кодексу про шлюб і сім'ю України зазначається, що для укладення шлюбу необхідна взаємна згода осіб, які одружуються, і досягнення ними шлюбного віку.

Взаємна згода осіб на вступ до шлюбу означає бажання створити довічний шлюбний союз за відсутності при цьому якого-небудь насилля (фізичного чи психічного), загроз зі сторони батьків, родичів або інших осіб.

Згоду на укладення шлюбу особи повинні виразити особисто. Вона адресується державним органам запису актів громадянського стану, а не якимось іншим органам чи установам. Представництво при укладенні шлюбу не допускається.

Взаємна згода на одруження має юридичне значення за умови, що вона виражена у встановленій законом формі. Такою формою є спільна письмова заява осіб, які бажають одружитися, подана до органу запису актів громадянського стану, а також їхнє усне підтвердження бажання укласти шлюб під час його реєстрації і підписання сторонами актового запису.

Якщо особи, які укладають шлюб, не можуть особисто прибути до органів запису актів громадянського стану внаслідок тяжкої хвороби чи з іншої поважної причини, реєстрація шлюбу може бути, відповідно до ст.17 КпШС України, проведена вдома, лікарні або іншому місці у присутності осіб, що укладають шлюб. Наявність у особи, яка одружується, тяжкої хвороби, що перешкоджає її явці до органу реєстрації актів громадянського стану, повинна бути підтверджена лікарською, яка додається до заяви.

Особи, які одружуються, повинні з'явитись для реєстрації шлюбу до одного й того самого органу реєстрації актів громадянського стану.

Другою умовою вступу до шлюбу є досягнення певного шлюбного віку (повноліття). Шлюбний вік - це віковий мінімум, по досягненні якого дозволяється укладення шлюбу. У ст. 16 КпШС України шлюбний вік встановлено для чоловіків 18 років, а для жінок 17 років. Крайній (верхній) вік для укладення шлюбу законодавством не встановлено, тому шлюб може бути укладений і в похилому віці, якщо відсутні при цьому передбачені законом перешкоди. Не має значення й значна різниця у віці осіб, що одружуються.

Чинне законодавство України допускає випадки зниження шлюбного віку. Так, у ч.2 ст.16 КпШС України зазначено, що державна адміністрація районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі комітети міських і районних у містах рад народних депутатів можуть у виняткових випадках знижувати шлюбний вік.

Знизити шлюбний вік на один і більше років можна тільки за виняткових обставин (коли уже фактично склались шлюбні відносини, настала вагітність, народилась дитина) на прохання самих неповнолітніх або одного з них, а також на прохання їхніх батьків чи піклувальників. Законодавець у цьому випадку виходить з того, що відмова в реєстрації шлюбу за певних обставин може бути шкідливою для інтересів самих неповнолітніх. При отриманні дозволу реєстрація шлюбу можлива лише за умови, що самі неповнолітні бажають цього. Реєстрація шлюбу в цьому випадку провадиться на загальних підставах, з обов'язковим пред'явленням при поданні заяви про укладання шлюбу та розпорядження (рішення) райдержадміністрації (рай(міськ)виконкому) про зниження шлюбного віку.

Перешкоди до укладення шлюбу
Не допускається укладення шлюбу між особами, з яких хоча б одна перебуває в іншому шлюбі (ч.1 ст.17 КпШС України).

Закон забороняє реєстрацію другого шлюбу в тих випадках, коли перший, раніше зареєстрований шлюб, фактично припинений, але припинення його не оформлене належним чином. Тому у ст.175 КпШС України зазначено, що особи, які раніше перебували в шлюбі, можуть зареєструвати новий шлюб тільки при пред'явленні документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу (свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть одного з подружжя, судове рішення про визнання шлюбу недійсним). До зареєстрованих шлюбів прирівнюються релігійні шлюби, які виникли до створення в Україні системи органів запису актів громадянського стану.

Не допускається укладення шлюбу між родичами по прямій висхідній і низхідній лінії, між повнорідними і неповнорідними братами та сестрами, а також між усиновителями й усиновленими (ч.2 ст.17 КпШС України).

У названій статті Кодексу дається вичерпний перелік родичів, шлюби між якими заборонено. Родичами по прямій висхідній лінії є: батько, мати, дід, баба; по прямій низхідній: син, дочка, онук, онучка. Сюди належать як повнорідні брати й сестри - діти, які народилися від спільних батька і матері, так і неповнорідні - діти, які походять від одного батька й різних матерів (єдинокровні), чи від однієї матері й різних батьків (єдиноутробні).

Усиновителі для усиновлених виступають в ролі батьків, точніше сказати, заміняють батьків. Тому, звичайно, усиновлена особа не може укладати шлюб з усиновителем. В даному разі відносини усиновлення (удочеріння) прирівнюються до близьких родинних по прямій лінії.

Не допускається укладення шлюбу між особами, з яких хоча б одна визнана судом недієздатною внаслідок душевної хвороби або недоумства (ч.3 ст.17 КпШС України).

Положення про недопустимість укладення шлюбу з недієздатною особою випливає з принципу свободи й добровільності вступу до шлюбу. Психічно хвора людина, визнана судом недієздатною, не може керувати своїми діями і достатньо усвідомлювати значення такого акту, як одруження. Відносини з психічно неповноцінною людиною як подружжям, крім того, не можуть створювати необхідної для буття сім'ї і виховання дітей духовної атмосфери.

Особи, які одружуються, мають бути взаємно обізнані про стан здоров'я один одного (ст.18 КпШС України). Про те, чи взаємно обізнані такі особи зі станом здоров'я один одного, зобов'язаний переконатися орган реєстрації актів громадянського стану, що прийняв заяву про реєстрацію шлюбу. Працівники ЗАГСу повинні ознайомити осіб, що одружуються, зі змістом згаданої статті. Дана норма має рекомендаційний характер.

Зразок шлюбного договору
ШЛЮБНИЙ ДОГОВІР

м. ___________ "___" _____________ 200_ р.

Ми, _________________________, що проживає за адресою ___________ _______________________________________, паспорт: серія ___ N __________, виданий ____________________________ "___" ______________ _____ р., та ____________________________________________, що проживає за адресою: ___________________________________, паспорт: серія ___ N _______________, виданий ____________________________ "___" ________ _____ р., подавши "___" _____________ 200_ р. заяву про реєстрацію шлюбу до ______________________ і маючи намір врегулювати майнові відносини між нами як подружжям, визначити наші майнові права й обов'язки, керуючись ст. ст. 92 - 102 Сімейного кодексу України, уклали цей Шлюбний договір про таке.

1. Із майна, яке буде належати нам на праві спільної сумісної власності, 2/3 (дві третини) належатимуть мені, __________________________, а 1/3 (одна третина) - мені, ______________________________.

Це право зберігається за нами і у випадку, коли один із нас буде зайнятий навчанням, веденням домашнього господарства чи доглядом за дітьми.

2. Належний мені, _________________________, на підставі технічного паспорта, виданого __________________, автомобіль ___________, двигун ____________, шасі ___________, кузов N ____________, державний номерний знак ______________, зареєстрований в _______________________, після укладення шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану переходить у нашу з чоловіком, ___________________________________, спільну сумісну власність і підлягає перереєстрації на його (чоловіка) ім'я.

Музичні інструменти, які придбані мною, ________________________, до укладення шлюбу, а також ті, які я набуду за час шлюбу, належатимуть нам з дружиною, __________________________, на праві спільної сумісної власності.

3. На праві спільної сумісної власності нам буде належати також майно, набуте кожним із нас за договорами дарування в період перебування в зареєстрованому шлюбі, а також коштовні (вартістю понад ________________) речі індивідуального користування.

4. Інше майно, набуте кожним із нас до шлюбу, або набуте кожним із нас за час шлюбу, але за кошти, що належали кожному з нас особисто, а також набуте кожним із нас за час шлюбу в порядку спадкування, є особистою приватною власністю кожного з нас.

5. Я, _______________________, зобов'язуюсь разом зі своєю дружиною, __________________, утримувати її непрацездатну матір - _________________, надати можливість для проживання її разом з нами, виділивши їй окрему кімнату, а також надавати щомісячно грошові суми в розмірі ____________ грн.

У зв'язку з цим при можливому поділі майна, яке буде набуто під час шлюбу, розмір частки ______________ зменшується відповідно на суму, що буде витрачена на утримання її матері.

6. Я, ____________________________, зобов'язуюсь ощадливо ставитись до сімейного бюджету, здійснювати облік проведених витрат покупки на суму більше _________, про що ставити до відома чоловіка.

Придбання речей на суму більше ___________ здійснюється за спільною попередньою домовленістю подружжя.

7. У разі втрати одним із подружжя працездатності інший зобов'язується надавати йому матеріальну допомогу у розмірі не менше 4 мінімальних заробітних плат щомісячно.

8. Я, _________________________, зобов'язуюсь забезпечити проживання своєї сім'ї в окремій квартирі, окремо від батьків протягом перших п'яти років подружнього життя.

9. Витрати по укладенню цього Шлюбного договору ми несемо порівну.

10. Цей Шлюбний договір укладений у письмовій формі і підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню до реєстрації шлюбу.

11. Цей Шлюбний договір набирає чинності у день реєстрації шлюбу між __________________________ та _____________________________.

12. Цей Шлюбний договір не може бути змінений в односторонньому порядку.

13. Зміни до цього Шлюбного договору можуть бути внесені нами шляхом складання Додаткової угоди до цього Шлюбного договору, яка підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

14. Цей Шлюбний договір також може бути змінений у випадку та у порядку, визначеному чинним в Україні сімейним законодавством.

15. Ми маємо право відмовитися від цього Шлюбного договору. Наші права та обов'язки, визначені цим Шлюбним договором, припиняються в день подання нами до нотаріуса заяви про відмову від цього Шлюбного договору.

16. На вимогу одного із нас цей Шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.

17. Цей Шлюбний договір складено українською мовою, на ____ аркушах, в трьох автентичних примірниках, один з яких зберігається в справах _________ нотаріальної контори, а два інші видаються кожному з подружжя.

Підписи:

Чоловік ___________/__________/ Дружина ___________/________/

Що являє собою шлюбний договір?
Шлюбний договір є одним із способів врегулювання майнових відносин між подружжям (також може визначати майнові права та обов'язки подружжя як батьків). Сфера особистих відносин договірному врегулюванню не підлягає. Договір укладають у письмовій формі і обов'язково нотаріально засвідчують особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу (набирає чинності в день реєстрації шлюбу), або подружжя (набирає чинності у момент нотаріального засвідчення). Його укладення з повнолітньою особою можливе лише за наявності засвідченої нотаріусом письмової згоди її батьків (піклувальника). Якщо згідно з Кодексом законів про шлюб УРСР (2006-07)умови шлюбного контракту не могли погіршувати становище будь-кого з подружжя порівняно з законодавством України, то відтепер договір (2947-14) не може лише зменшувати обсяг прав дитини та ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище. Питання про те, яке саме становище є надзвичайно невигідне, залишається відкритим. Ще один важливий момент, на який слід звернути увагу — неможливість передачі за шлюбним договором у власність одному з подружжя нерухомого та іншого майна, право на яке підлягає державній реєстрації. У шлюбному договорі можна визначити:

загальний термін його дії;
терміни тривалості окремих прав та обов'язків; чинність договору або окремих його умов і після припинення шлюбу;
майно, яке дружина чи чоловік передає для використання на спільні потреби сім'ї;
правовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з одруженням;
використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб;
можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу;
встановлення за майном, набутим за час шлюбу, статусу спільної часткової власності або особистої приватної власності кожного з них;
будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства;
можливість проживання у житловому приміщенні, яке належить одному з них чи є їхньою спільною власністю, родичів;
порядок користування житловим приміщенням, якщо у зв'язку з укладанням шлюбу один із подружжя вселяється в житло, яке належить другому.
Подружжя може домовитися про звільнення житлового приміщення тим з них, хто вселився, в разі розірвання шлюбу, з виплатою грошової компенсації або без неї; надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором.

Шлюбним договором може бути встановлено можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв'язку з одержанням ним майнової (грошової)компенсації. Якщо у договорі визначено умови, розмір та терміни виплати аліментів, то в разі невиконання обов'язку, їх можуть стягувати на підставі виконавчого припису нотаріуса. Шлюбний договір може змінюватися подружжям шляхом укладання нотаріально посвідченої угоди. Зміна умов договору на вимогу однієї сторони можлива лише на підставі рішення суду, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення або, зокрема, в разі неможливості його виконання. Якщо ви вирішите, що надалі зможете розв'язувати всі питання без договору, то можете відмовитися від нього (права та обов'язки, встановлені шлюбним договором, припиняться в день подання до нотаріуса заяви про відмову від нього). За рішенням суду на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої порушено, шлюбний договір може бути визнано недійсним.

Довідка про стан здоров'я нареченого і нареченої
стан здоров'я нареченого і нареченої
Право бути обізнаним про стан здоров'я нареченого чи нареченої передбачено 30 статтею Сімейного кодексу України. Перелік аналізів і список лікарів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України, можна отримати у співробітників Загсу Львова. Молодятам пропонується здати аналізи на ВІЛ, перевіритися на венеричні та гінекологічні захворювання і зробити знімок грудної клітини. Вважається, що даний закон був прийнятий для оздоровлення нації, боротьби з венеричними захворюваннями, СНІДом та безпліддям. Не секрет, що наша країна завзято займає провідне місце за хворим на ВІЛ-інфекції та венеричними захворюваннями. Однак бігати по лікарях або спокійно готуватися до весілля - це особиста справа наречених. Ніхто не має права відмовити в реєстрації шлюбу через відсутність довідки про стан здоров'я нареченого і нареченої з лікарні.

Однак після проходження повного обстеження, майбутні чоловік і дружина можуть не боятися, що хтось з них хворий «прикрою» або невиліковною хворобою, яка може негативно відбитися на дітях. Крім того, необхідність пройти обстеження стане ще однією перевіркою почуттів майбутнього подружжя і своєрідним каталізатором. Якщо у нареченого чи нареченої все ж виявиться якесь захворювання, то людина з серйозними намірами просто пройде курс лікування, а інакше - пара просто розійдеться.

За законом всі результати аналізів і обстежень є суворо конфіденційною інформацією. Дізнатися результати обстеження можуть тільки майбутні наречений і наречена. З одного боку подібний закон можна розцінювати як втручання в особисте життя майбутніх молодят, а з іншого боку - про серйозні захворювання краще пізнати до вступу в шлюб.

Обстеження перед шлюбом і інформування другої половинки про стан здоров'я - справа добровільна. Але якщо після укладання офіційного шлюбу з'ясується, що один з подружжя приховав серйозне фізичне або психічне захворювання (яке негативно вплинуло на здоров'я другої половини чи потомства), то згідно 30 статті Сімейного кодексу Україні такий шлюб може бути визнаний недійсним.

Якщо Вас цікавлять юридичні аспекти одруження, то Ви завжди можете переглянути юридический форум. Там Ви знайдете інформацію про сімейний кодекс України, приклади з життя людей, поради та ще багато чого корисного і цікавого.

Подібні закони, покликані подбати про здоров'я бажаючих вступити в шлюб, діють і в інших країнах. Наприклад, в Мексиці наречений і наречена після подачі заяви отримують спеціальні бланки, з якими йдуть в лікарню. До недавнього часу такий закон діяв і в Китаї, але його скасували кілька років тому.

Фотограф і відеооператор на весілля:

• відеозйомка і фотозйомка весіль, Lovestory, кліпів, свят в дитячому садку, вечірки, день народження Київ
• архітектура, інтер'єри, fashion, фотосесії
• предметна фотозйомка, зйомка реклами
• професійна фото відеозйомка корпоратива у м. Рівне, Луцьк, Львів
• фото відео зйомка на випускний.