Шлюб і шлюбні звичаї

    Шлюб — це дозволена і регульована суспільством форма взаємин між чоловіком і жінкою, що визначає їх права і обов'язки стосовно один до одного і до дітей. Він здійснюється через обряд вінчання або громадську реєстрацію.
    В Україні традиційно був поширений моногамний шлюб. Моногамія (від грецьких слів monos — один і gamos — шлюб) — це форма шлюбу, при якій чоловік одружується лише з однією жінкою, а жінка — лише з одним чоловіком.
    Укладанню шлюбу завжди надавалося великого значення. За звичаєвим правом (неписаними законами, які регулювали життя в громаді та сім'ї) в Україні людину вважали за самостійну тільки після одруження: неодружений мужчина, якого б віку він не був, вважався парубком. Одружена людина завжди користувалася більшим авторитетом у громаді, ніж старий парубок чи дівчина. Несхвально ставилися до людей, які вчасно не створили сім’ю.
    У XIX ст. в Україні парубки найчастіше одружувалися після служби у війську. Якщо з якоїсь причини хлопець не йшов до війська, до досягнення 21 року він, як правило, не одружувався. Дівчата виходили заміж переважно в 16—18 років. Чинне законодавство забороняло церкві вінчати неповнолітніх (дівчат — до 16 років, хлопців — до 20 років). Для більш раннього укладення шлюбу потрібний був окремий дозвіл лікаря та місцевої влади.
    Народ схвалював ранні шлюби серед молоді. Про це свідчать прислів'я: «Хто рано встає і рано жениться — ніколи не розкаюється»; «Рано встане — діло зробить, рано жениться — дітей до розуму доведе». Вікова різниця між нареченими, за народними уявленнями, мала бути невеликою.
Наречених, як правило, вибирали зі свого села і досить рідко — з сусідніх. До шлюбу хлопця з дівчиною з іншого села ставилися з пересторогою. Особливо недоброзичливо сприймали в своєму середовищі жінку: вона фактично все життя була в селі чоловіка чужою. Більш терпляче ставилися до приймака з іншого села — його через певний час громада приймала і визнавала своїм. В основу цього звичаю було покладене бажання краще пізнати ту родину, з якою мали породичатися. Репутація сім'ї наречених мала дуже велике значення при їх виборі.
    В Україні також існував принцип соціальної ендогамії (від грецького слова endon — усередині), тобто обранця найчастіше шукали рівного за походженням і багатством. Це робилося для того, щоб у майбутній сім'ї чоловік та жінка були рівноправними і ніхто не мав підстав для докору. Старші люди завжди нагадували молодим, що жити з людиною, а не з багатством.
    Серед українців в XIX — на початку XX ст. був також поширений принцип національної ендогамії, українці одружувалися з українцями і надзвичайно рідко — з росіянами, поляками, євреями чи представниками інших національних меншин. Єврей, щоб одружитися з українкою, мусив прийняти християнство — вихреститися. Якщо поляк брав шлюб з українкою, то це відбувалося в церкві, а не в костьолі.
    Важливу роль у виборі наречених відігравали батьки. Народ уважав, що без батьківського благословення неможливо створити щасливу сім'ю. Щоправда, останнє слово-згода під час сватання та вінчання в церкві завжди було за молодими. Дівчину чи хлопця рідко примушували до одруження. В українських сім'ях в усі історичні періоди здебільшого намагалися поважати бажання чи дії всіх членів, незалежно від віку і статі.
    У XIX — на початку XX ст. в українських селах траплялися випадки, коли між батьками і дітьми виникали непорозуміння щодо майбутнього одруження. Часом батьки відмовлялися благословити шлюб, який їм видавався небажаним. Інколи молоді не хотіли одружуватися з нареченими, кандидатури яких пропонували родичі.
    Якщо між батьками і молодими не було досягнуто згоди, то батько міг не дати приданого неслухняній доньці або позбавляв непокірного сина права на спадок його частини майна. В таких випадках молодим доводилося втікати напередодні одруження. В Україні такі шлюби називали «уводом», або «уходом», і вони траплялися вкрай рідко.
    В українців упродовж віків сформувалися два основні мотиви вибору наречених: кохання і економічна вигода. Молодь переважно керувалася почуттями. Батьки ж часто зважали на матеріальний бік укладення шлюбу. Оскільки в Україні вибір шлюбного партнера за взаємною приязню має традиційну основу, то шлюби за розрахунком укладалися рідше.
    Обов'язковою умовою можливості шлюбу була відсутність родинних зв'язків між молодими. Церковні канони забороняли також шлюби між кумами та їх дітьми.
    У працях сучасних українських етнографів трапляється твердження, що церковне вінчання в Україні до кінця XIX ст. не було дозволом на спільне сімейне співжиття. Якщо шлюб у Церкві та весілля відбувалися не в один день, то повінчані молоді жили окремо — кожний у своїх батьків — до весілля. Лише після виконання весільних звичаїв та обрядів, в яких брали участь майже всі члени сільської громади, молоді вважалися чоловіком і жінкою. Щоб уникнути певного конфлікту і протиріч, у XIX ст. церковне вінчання здебільшого відбувалося в один день з весіллям і навіть було його складовою частиною.
   Всі пари у який я був фотограф чи відеооператор на весіллі у Рівному, Києві, Луцьку і досі в шлюбі.
Весілля – одна з найбільш пам’ятних подій в житті кожної людини. І не дивно, що з ним пов’язано безліч народних прикмет, зaбoбoнів і правил, яких потрібно обов’язково дотримуватися, якщо ви хочете, щоб ваше сімейне життя було довгим і щасливим. Які весільні повір’я існували у наших предків і які з них дійшли до наших днів?
У народі кажуть: «Замуж не напасть, лишь бы замужем не пропасть». Що саме потрібно робити, щоб не пропасти повідає народна мудрість.
Місяць весілля
Щоб сімейне життя було щасливим потрібно враховувати безліч моментів і в тому числі дату весілля. Наші предки вважали, що не можна одружуватися в травні, так як будеш маятися все життя, а також під час церковних постів. А що обіцяло весілля в інші місяці року:
У січні – рано oвдoвіти
У лютому – жити в злагоді з чоловіком
У березні – жити на чужій стороні
В квітні – користуватися мінливим щастям
У травні – побачити зрaду у власному домі
В червні – медовий місяць триватиме все життя
В липні – зберегти про своє життя кисло-солодкі спогади
У серпні – чоловік буде коханим і другом
У вересні – тихe спокійне життя
В жовтні – життя буде важким
У листопаді – життя багатe і щасливe
В грудні – кохання з кожним роком буде все сильніше
День весілля
Крім місяця важливо вибрати правильний день весілля.
Найбільш несприятливими днями для укладення шлюбу вважаються четвер і п’ятниця.
Пoгaними датами в народі чомусь вважаються 29 лютого, 11 червня і 16 липня.
Також не рекомендується вінчатися в день своїх іменин.
А ось почати сімейне життя на Покрову (14 жовтня) вважається доброю прикметою.
Також сприятливими для укладення шлюбу є дати в яких присутні числа 3, 5, 7 і 9.
Весільні прикмети
Не хвилюйтеся, якщо ви спіткнулися або впали на весільній церемонії, народна мудрість говорить, що це означає, що ви знайшли другу половинку.
Також щасливе сімейне життя обіцяє дощова або снігова погода, а ось вітер в день весілля говорить про те, що хтось в парі занадто вітряний і шлюб триватиме недовго.
Якщо у нареченої під час весілля засвербіла ліва долоня – до багатого і ситого сімейного життя, права – до витрат.
Весільні традиції
Народна мудрість говорить: «Не плачеш за столом – будеш плакати за стовпом (в заміжжі)». Тому щоб заміжжя було вдалим в день весілля наречена повинна обов’язково поплакати.
Щоб в парі панували мир і взаєморозуміння наречений з нареченою повинні відрізати по шматку весільного торта і протягнути один одному, а вже після цього пригощати гостей.
Щоб шлюб був щасливим і багатим в праву туфельку нареченої потрібно покласти монетку, а потім зберігати її як сімейний талісман. Для цієї ж мети молодят обсипають монетами, зерном і цукерками (щоб життя було солодким).
Після церемонії не можна їхати на банкет прямою дорогою, потрібно трохи поблукати по місту, вважається, що це заплутає нeчuстy силу, яка зaгрoжyє перешкодити шлюбу.
Щоб шлюб був довгим і щасливим з моменту приїзду жениха за нареченою до процедури надягання обручок вони повинні бути нерозлучні, також не дозволяйте нікому між вами проходити або стояти.

Фотограф і відеооператор на весілля:

• відеозйомка і фотозйомка весіль, Lovestory, кліпів, свят в дитячому садку, вечірки, день народження Київ
• архітектура, інтер'єри, fashion, фотосесії
• предметна фотозйомка, зйомка реклами
• професійна фото відеозйомка корпоратива у м. Рівне, Луцьк, Львів
• фото відео зйомка на випускний.